29 липня в Житомирському інституті медсестринства відбулося засідання колегії управління охорони здоров’я облдержадміністрації, яке провів начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Торбас.

2016_08_02_001

В засіданні колегії взяли участь керівники ЦРЛ, ЦМЛ, ТМО, центрів ПМСД, обласних лікувально-профілактичних, навчальних медичних і фармацевтичного закладів, начальники управлінь, відділів та секторів охорони здоров’я міст і районів області, головні штатні та обласні позаштатні  спеціалісти  (дорослі та дитячі), представники облдержадміністрації, обласної ради, районних держадміністрацій та міських рад.

Звертаючись до зібрання, Олександр Торбас зазначив, що за дорученням голови облдержадміністрації Сергія Машковського на розширену колегію УОЗ запрошено керівників районів та міст області для того, щоб озвучити концептуальні питання галузі.

- Закликаю всіх вас, шановні колеги та представники органів влади,  стати єдиною командою у процесі реформування галузі, рухатися в одному напрямку у вирішенні цих питань та отримати позитивний  результат.

Реформа охорони здоров’я є процесом незворотнім, її концепція погоджена прем’єр-міністром  України Володимиром Гройсманом, тож ми маємо відповідний дороговказ.

Якщо сьогодні говорити про охорону здоров’я, то вона на сьогодні представлена у трьох виглядах: бюджетна, змішана (бюджетно-страхова) і страхова. Зрозуміло, що 49 стаття Конституції України передбачае надання безкоштовної, вчасної, якісної медичної допомоги у повному обсязі. Натомість державний бюджет не забезпечує галузь охорони здоров’я у повному обсязі. І саме цей дефіцит коштів викликає велике невдоволення як збоку надавачів, так і з боку споживачів медичних послуг. Тобто такий стан речей не задовольняє ні нас, медиків, ні пацієнтів. Однозначно, що в системі охорони здоров’я потрібно навести належний лад, потрібно провести відповідну ревізію, визначити основні акценти та чітко визначити шляхи реформування та фінансування галузі.

Наразі в області вже зроблено чимало конкретних кроків. Тому хочу сьогодні презентувати здобутки та вказати на ті моменти, які потрібно змінити та підправити.

Сьогодні багато говориться про страхову медицину. На останній колегії МОЗ України було представлено концепцію розвитку галузі і маю зазначити, що її схвалили як медики, так і народні депутати на чолі з головою комітету Верховної Ради України Ольгою  Богомолець.

Якщо говорити про бюджетну, змішану та страхову системи охорони здоров’я, то для нашої країни більше підходить модель змішаної системи, при якій держава визначить пакет гарантованих медичних послуг, тобто частково гарантуватиме певний пакет медичних послуг. Такий підхід схвалюють медичні працівники. Тому сьогодні громадяни повинні знати, що має забезпечувати держава, страховий фонд та інші джерела фінансування, а що держава безкоштовно забезпечити не зможе.

Щодо перспектив галузі охорони здоров’я, то вона буде бюджетно-страховою. За дорученняям Уряду вже до кінця поточного року у галузі охорони здоров’я мають відбутися перші конкретні кроки. Відповідні пакети документів вже схвалено парламентарями у першому читанні і незабаром вони будуть прийняті. Йдеться про законопроект про статус лікувальних закладів та їхню автономію, про права пацієнта та  медичних працівників тощо.

Аналізуючи стан надання медичної допомоги первинного, вторинного і третинного рівнів, слід зазначити, що й тут  будуть відповідні реформи. І для того, щоб ми прийшли до тієї змішаної бюджетно-страхової системи охорони здоров’я, нам вже сьогодні потрібно зробити відповідні трансформації і зміни.

Первинна медична допомога насамперед передбачає створення центрів, розмежування фінансових потоків первинного і вторинного рівнів.

Вторинний і третинний рівні насамперед передбачають оптимізацію ліжкового фонду. Це обумовлено Постановою Кабінету Міністрів України № 1024, де чітко вказані цифри  - 60 ліжок на 10 тисяч населення. Тому звертаю увагу представників органів влади області, які присутні на нашій колегії, що той фінансовий ресурс, що надійшов в область у вигляді медичної субвенції на охорону здоров’я, він якраз надійшов з урахуванням цієї оптимізації ліжкового фонду. А тому, якщо ми цю оптимізацію не проведемо, то ми наражаємося на ризики, що галузь буде недофінансованою чи то на обласному, чи то на районному рівнях. Що в свою чергу призведе до проблем у функціонуванні закладів охорони здоров’я області, зокрема, закладів третинного рівня надання медичної допомоги.

Протягом останнього часу також чимало дискусій виникало щодо створення госпітальних округів (ГО). Маю зазначити, що ми виступили з пропозицією щодо створення ГО на підставі європейського досвіду. Європейські колеги нам рекомендували свій план, ми врахували їхні пропозиції і на підставі власного досвіду пропонуємо створити в області 9 ГО, де враховано статус лікарні, наявність її відповідної матеріально-технічної бази, кількість населення тощо. Після цього Інститут розвитку територій Мінрегіонбуду провів відповідну експертизу і вони створили свій проект Госпітальних округів. Наразі в області створено 4 госпітальні округи (Житомир, Коростень, Бердичів, Новоград-Волинський). Це наша контурна карта, оскільки на сьогоднішній день жодний ГО не має чітких кордонів. Досвід наших європейських колег свідчить, що межі ГО визначаться згодом, десь впродовж п’яти років. Тож у цей час ми будемо бачити, куди буде скерований пацієнт, і як кошти «підуть» за пацієнтом вже будемо чітко визначати межі госпітального округу. А сьогодні межі ГО є поки умовними і не потрібно лякати людей, а пояснювати їм переваги і зручності.

Заплановано лікарні трьох типів: інтенсивного лікування, планового лікування і відновлювального лікування. МОЗ України у найближчий час розробить стандарти для лікарень цих типів. Тобто якщо лікарня зможе забезпечити виконання цих стандартів, то вона отримує відповідний документ, що вона, наприклад, є лікарнею інтенсивного лікування. Але на даний перехідний період поки залишаються лікарні інтенсивного лікування та лікарні планового лікування і, зрозуміло, що усі відповідні послуги у цих лікарнях мають надаватися.

Щодо створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Ми сьогоді не ліквідували дільничні лікарні, де замість них повинні працювати центри ПМСД з ліжками денного стаціонару. Ми розуміємо, що на сьогоднішній день дільничні лікарні не виконують свою лікарську функцію, а здебільшого виконують функцію соціальну. Разом з тим ми не пішли на повну ліквідацію цих дільничних лікарень, через що отримували нарікання з боку вищого керівництва. Вихід було знайдено такий: на базі дільничних лікарень було відкрито терапевтичні відділення районних лікарень. Разом з тим наголошую, що оптимізація ліжкового фонду передбачає скорочення насамперед саме цих ліжок у дільничних лікарнях. При зустрічах з жителями області, часто чую, що люди просять залишити їм ці дільничні лікарні та ліжка відповідно. Тож пояснюємо нашим землякам, що на сьогодні єдиним законним та цивілізованим шляхом вирішення своїх проблемних питань є створення територіального об’єднання громадян. При ОТГ базовий фонд медичної субвенції спрямовується на громаду, яка визначає, скільки медичних ліжок буде функціонувати у їхній дільничній лікарні у вигляді  стаціонарних ліжок  цілодобового утримування. Словом варіанти такі: або район повністю бере на себе утримання цих дільничних ліжок, або ж ми їх скорочуємо. Та коли буде створена ОТГ, то вона візьме на себе їхнє утримання.

Первинний рівень медицини повинен перейти на страховий рівень. Державою передбачено, що оті 22% єдиного внеску до страхового фонду населення буде включати й відсоток на страхову медицину. Тобто для населення збільшення податків не буде. Планується спрямувати 10 % на страхову медицину  тобто первинний рівень отримує базовий пакет медичних послуг для населення і буде повністю відшкодовуватись у вигляді страхових внесків. Сімейний лікар, амбулаторія сімейного лікаря, - переходять на ту модель, яка насамперед спонукатиме людей  звертатися до сімейного лікаря, який буде проводити медичну диспансеризацію та  відповідні обстеження тощо. Надання медичних послуг на первинному рівні буде повністю відшкодовуватися страховою медициною, у тому числі й мінімальний перелік медикаментів.  Разом з тим, звертаю увагу на те, що на початку цього процесу можуть виникати певні ризики. На початку страхувальником виступатиме держава, а згодом долучиться страхова компанія, яка матиме відповідний страховий фонд і визначить страховий базовий пакет послуг, який залежатиме від рівня економічного розвитку держави, зокрема, рівня ВВП. Повністю буде забезпечено за рахунок держави надання населенню екстреної медичної допомоги.

На вторинному рівні розподіл буде відбуватися таким чином: частково за рахунок страхових коштів і частково за рахунок пацієнтів, або недержавних страхових компаній. Потрібно зауважити, що страхові компанії різного напрямку і Лікарняні каси залишаються. Є хронічні хворі, які будуть страхуватися іншими страховими компаніями. Тобто медичне страхування буде багатоджерельним.

На високоспеціалізовану медичну допомогу третинного рівня буде спрямовано частину страхових коштів і частину буде сплачувати пацієнт, або ж недержавні страхові компанії.

Ця нова модель насамперед дасть людям можливість чітко усвідомити, який базовий пакет медичних послуг вони гарантовано зможуть отримати; пройти диспансеризацію та медичні обстеження відповідно до стандартів надання медичної допомоги, враховуючи вікові зміни; стимулюватиме до здорового способу життя.

Тож ще раз наголошую, що дана модель повинна запрацювати на первинному рівні до кінця 2016 року, а  протягом 2017 року - у повному обсязі на усіх рівнях.

На сьогоднішній день в області із 28 центрів ПМСД фунціонує 25. Створено 10 ОТГ, 3 центри (Тетерівський, Червоненський та Іршанський). Ми радили поки не створювати в ОТГ центри ПМСД, оскільки це буде додаткове навантаження на адміністративно-господарчий апарат. В тих районах, де створилися ОТГ, аби не втрачати часу на отримання ліцензії, дозволу на роботу з наркотичними засобами, ми їм радили поки що користуватися центром ПМСД, який є в районі. В тих громадах, які виявили бажання та вже створили свої центри,  це  теж цілком нормальний варіант.

Серед проблемних питань: не створені центри у Коростені та Житомирському районі. Не забезпечено функціонування двох центрів у Житомирі та центру у Ємільчинському районі. Також центр ПМСД у Любарському районі повернувся до складу ЦРЛ і таким чином об’єднався з вторинним рівнем.

Ефективність використання медичної субвенції передбачена постановою КМУ від 25.11.2015 № 1024. Готується розпорядження голови ОДА, який буде вимагати скорочення ліжкового фонду відповідно до нормативів даної постанови та рекомендацій УОЗ ОДА. Приємно, що вже є райони, які активно проводять цю роботу.

Крім того, в районах є зайві ФАПи та лікарські амбулаторії. Тому звертаю увагу керівників та представників органів влади, що листом голови ОДА до вас був доведений відповідний норматив по цих закладах. Маючи певний дисбаланс, жодне Міністерство і фінансова структура, яка управляє фінансовими ресурсами, не піде на додаткові витрати на фінансування цих закладів.

Три роки тому в області був створений «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Багато є  позитивних моментів у роботі екстреної медичної допомоги. Передовсім це стосується того, що «швидка» у разі потреби може перетнути межі того чи іншого району, не порушуючи при цьому бюджетного кодексу.  Але, на жаль, швидка отримує багато нецільових викликів і вимушена виконувати не свою роботу. Тобто часто бригади швидкої виїздять до хронічно хворих пацієнтів, які насамперед повинні звертатися до лікарів первинної ланки.

Станом на 1 липня 2016 року в області розгорнуто 8884 ліжка, а відповідно до постанови КМУ від 25.11.2015 № 1024 має бути 7489, тобто зайвих ліжок в області - 1395. Вимагати скорочення ліжок тільки від головних лікарів ми не можемо. Повинні бути розуміння та підтримка місцевих органів влади, які мають усвідомити, що без дотримання цього нормативу з оптимізації ліжкового фонду кошти не надходитимуть.

Перед усіма головними лікарями обласних лікувальних закладів  ми також озвучили дані щодо оптимізації ліжкового фонду. Вже розроблено відповідну постанову, де вказується, які ліжка потрібно скорочувати у першу чергу, а від скорочення яких потрібно утриматися. Надходять і рекомендації від центральних органів виконавчої влади, тож потрібно до них дослухатися та привести у відповідність ліжковий фонд.

Що нам потрібно зробити, аби впровадити задекларовану модель охорони здоров’я:

  • завершити розмежування первинної та вторинної медичної допомоги в мм. Житомирі, Коростені, Житомирському, Ємільчинському, Любарському районах;
  • забезпечити взаємодію та співпрацю закладів охорони здоров’я вторинної медичної допомоги, центрів ПМСД, закладів охорони здоров’я ОТГ;
  • привести у відповідність до постанови КМУ від 25.11.2015 № 1024 ліжковий фонд закладів та штатну їх чисельність.

Щиро  дякую головам районних державних адміністрацій, керівникам органів місцевого самоврядування за всебічну підтримку у процесі реформування галузі охорони здоров’я  та ще раз закликаю об’єднати наші зусилля на виконання пріоритетних завдань галузі та забезпечити населення області  якісною і доступною медичною допомогою.

 

Олександр Торбас, 

начальник управління охорони здоров’я

облдержадміністрації