У 2019 році відбудеться перехід до  принципово нового фінансування медичної науки в Україні. Замість фінансування ставок, буде здійснюватися цільове фінансування інноваційних наукових проектів. Це дозволить розкрити і підтримати справжній потенціал української медичної науки.

 

2019_03_13_001

 

Для інтеграції української науки у світовий дослідницький простір та для ефективного використання фінансових ресурсів фінансування медичної науки переходить на грантовий принцип, за яким відбиратимуться найсильніші заявки дослідницьких команд, а проекти будуть орієнтовані на конкретний результат.

З метою переходу на нову систему фінансування установи та заклади, що знаходяться у підпорядкуванні МОЗ України, до 31 серпня проведуть реорганізацію. Відбір та фінансування наукових проектів здійснюватиме Національний фонд досліджень - незалежний цільовий державний фонд, основною метою якого є підтримка наукових досліджень та розробок. До його складу входять видатні вчені, які мають вагомі наукові здобутки та довіру в науковому середовищі. Передача таких повноважень фонду - це:

  • унеможливлення корупції під час процесу відбору проектів наукових досліджень;
  • незалежна експертиза грантових заявок (peer review) за участі вчених з усього світу;
  • відбір найякісніших проектів, що сприятимуть росту медичного наукового потенціалу України;
  • додаткові можливості фінансування для медичних наукових установ. Крім грошей, що будуть передані від МОЗ України для медичної науки, фонд також має окреме фінансування загалом на наукові розробки. Установи і заклади, що зараз знаходяться у сфері управління МОЗ України, зможуть подавати проекти до фонду та на конкурентних засадах здобувати додаткові кошти можуть на свої наукові медичні дослідження.

Крім того, реорганізація науково-дослідних закладів медичної науки  дозволить їхнім колективам науковців брати участь у конкурсах на фінансування за конкурентним грантовим принципом не лише від Національного фонду досліджень, але і від міжнародних фондів і організацій.

 

Переваги нового принципу фінансування для медичної науки:

  • ефективне використання коштів платників податків;
  • орієнтація на кінцевий результат, тобто інноваційні відкриття, що визнаються на міжнародному рівні та публікуються у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science та/або Scopus та мають імпакт-фактор;
  • інтеграція української медичної науки у світову науку через публікації в наукових виданнях, що високо цінуються за кордоном;
  • peer review грантових заявок вченими з усього світу;
  • можливість брати участь у міжнародних конкурсах на гранти;
  • розширення кола науковців, які здійснюють дослідження у сфері охорони здоров’я, адже подавати грантові заявки в майбутньому зможуть не лише установи, підпорядковані МОЗ України.

Як і коли заклади і установи перейдуть на нову систему:

До 19 березня 2019 року заклади мають надіслати до МОЗ України  пропозиції щодо реорганізації.

До 31 серпня 2019 року заклади мають повністю завершити процес  реорганізації. Це також час для налагодження співробітництва як з українськими, так і закордонними установами/організаціями та бізнесом.

Влітку 2019 року відбудеться конкурс вже за новими умовами для фінансування науково-дослідних робіт з вересня по грудень 2019 року.

Влітку 2019 року також відбудеться конкурс на фінансування дослідницьких проектів на 2020 рік.

Також установи можуть подавати заявки на грантове фінансування до міжнародних організацій, а молоді вчені додаткового можуть  подати заявки до Фонду Президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді (у 2019 році на ці цілі передбачено 1 млрд гривень).

ЧОМУ ПОТРІБНІ ЗМІНИ У МЕДИЧНІ НАУЦІ?

Наукові відкриття в медицині можуть кардинально трансформувати систему надання медичних послуг, допомогти зберегти та продовжити життя пацієнта. Нинішній принцип фінансування науково-дослідних робіт в Україні не орієнтований на результат: державні кошти йдуть не на наукові розробки, а на фінансування ставок.

Є низка важливих критеріїв, що свідчать про науковий результат, наприклад,  публікації у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science або Scopus, отримані міжнародні гранти, участь у міжнародних конференціях за кордоном, міжнародна співпраця, міжнародні патенти, практичне впровадження результатів наукової діяльності. Проте в Україні не враховується жоден з цих критеріїв як обов’язковий для отримання фінансування науково-дослідних робіт.

Принцип грантового фінансування та орієнтація на науковий результат вже давно діє у багатьох розвинених країнах. Наприклад, в США більше ніж 80% досліджень  є прикладними і орієнтовані на практичні цілі, решта припадає на фундаментальні дослідження, що спрямовані на отримання нових знань. Наукові проекти в США фінансуються за рейтинговою системою і мають два основні критерії «Intellectual Merit» і «Broader Impacts». «Intellectual Merit»  - це критерій інтелектуальної заслуги, що охоплює потенціал для поглиблення знань. «Broader Impacts» - критерій більш широкого впливу, що охоплює потенціал для суспільства та сприяє досягненню конкретних, бажаних наслідків для суспільства.

В Україні досі це працювало інакше.  Колективи науковців подавали заявки на фінансування науково-дослідних робіт, а комісія МОЗ України оцінювала та відбирала такі заявки. Відповідно до поточного підходу до фінансування кошти виділяються на відібрані теми  відповідно до штатного розпису закладів. В основному ці кошти йдуть на фінансування ставок оплати праці, а не на обладнання, реактиви чи цільові дослідження. Тобто зараз науковець, який не має жодної публікації у журналі з імпакт-фактором (фактор, який свідчить про впливовість), та науковець, який має визнання на міжнародному рівні і такі публікації, отримують однакову зарплату. Також є установи, що мають невелику кількість публікацій, а отримують більше фінансування ніж ті, які мають кращий науковий результат, тільки через те, що у перших більша чисельність працівників згідно зі штатним розписом. Наприклад, Український центр науково-медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи за останні 3 роки має 0 публікацій, що індексуються наукометричними базами Web of Science та Scopus, Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров’я  України» за останні 3 роки має 2 таких публікації, Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України - 3. Водночас Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика має 243 публікації за 2016-2018 (131 - Web of Science та 112 - Scopus), Львівський національний медичний університет - 345, а Вінницький національний медичний університет - 420 публікацій (259 - Web of Science та 161 - Scopus). Незважаючи на їхню результативність, ці установи за теперішньої системою фінансування отримують кошти відповідно до їхнього штатного розпису.

Наразі  існує 37 установ, що знаходяться в сфері управління МОЗ України, з них 20 науково-дослідних установ, 14 закладів вищої освіти та 3 заклади післядипломної освіти, що отримують кошти для проведення наукових досліджень. Відповідно до штатного розпису МОЗ України фінансує приблизно 829 ставок за бюджетною програмою 2301020. Така система не стимулює науковців до здійснення інноваційних відкриттів та є неефективною.

За світовий рейтингом якості досліджень в медичній науці за 2017 рік Україна на 65 місці з 226 країн, на 64 місці Болгарія, а на 66 - Гана.  В України за 2017 рік 891 медична наукова публікація та індекс Гірша 135, в той час як сусідня Польща з принципом грантового фінансуванням на 21 місці і з індексом Гірша 356. Індекс Гірша - це показник цитованості наукових публікацій, який свідчить про впливовість та авторитетність автора та його наукової праці відповідно.

Прес-служба МОЗ